Вимоги та норми встановлення трансформаторних підстанцій

У сучасному світі, можна сказати, панує електрична енергія, яку потрібно транспортувати від виробника до кінцевого споживача. Збільшення напруги на лініях робить транспортування енергії дешевшим, проте споживачу для живлення електроприладів вона потрібна стабільно низька. Функції підвищення та зменшення напруги виконує комплектна трансформаторна підстанція, на якій відбуваються обидва процеси. Щоб забезпечити надійну, безперебійну роботу обладнання необхідно дотримуватись певних умов, норм при його спорудженні на об’єкті. Розглянемо детальніше ці вимоги та особливості встановлення підстанцій.

Трансформаторна підстанція та її основні елементи

Кожна трансформаторна підстанція використовується в певних умовах і проектується саме під них на фірмах, які мають відповідні ліцензії, спеціалізуються на виготовленні, монтажі та обслуговуванні електричного обладнання. Воно виготовляється й у готовому вигляді доставляється окремими модулями, які на місці встановлення монтуються в єдине ціле.

Будь-яка трансформаторна підстанція складається з:

• одного чи декількох силових трансформаторів, які залежно від потреб підвищують чи знижують напругу для подальшого транспортування;
• розподільчого пристрою, який розподіляє електричний струм між споживачами;
• пристроїв захисту об’єкта від потрапляння блискавки та інших аварійних ситуацій, зокрема перенапруги;
• пристроїв керування підстанцією;
• допоміжних елементів, наприклад, системи охолодження, моніторингу стану підстанції тощо.

Варто згадати, що за призначенням трансформаторні підстанції бувають підвищувальні й знижувальні. Перші підвищують напругу електричного струму, що виробляється генераторами електростанцій та передають її на ЛЕП для подальшого транспортування. Знижувальні ж приймають електроенергію з високою напругою від ЛЕП, знижують її до потрібного рівня та передають на місцеві підстанції й на трансформатор для будинку, де вона розподіляється між окремими споживачами.

Вимоги до трансформаторних підстанцій

Норми розміщення трансформаторних підстанцій, що знаходяться в кіосках та на стовпах, відрізняються одна від одної. Перш ніж планувати спорудження, проводити монтаж обладнання, потрібно врахувати всі норми ДБН, якими передбачено наступне:

1. Трансформаторна підстанція ДБН, яка змонтована в кіоск, може розміщатися впритул до будівель у вигляді прибудови, всередині неї та окремо.
2. Мінімальна відстань до газопроводу чи АЗС складає понад 10 метрів для закритих підстанцій та понад 25 метрів для відкритих.
3. Відстань від трансформаторної підстанції до житлового будинку має бути понад 10 метрів (актуально для відкритого типу станції).
4. Відстань до автодоріг, стоянок, з урахуванням охоронної зони шириною 3 метри, залежить від класу напруги станції. Чим він більший, тим більша відстань. Так для підстанцій потужністю до 110 кВт це 10,5 метрів, для потужності до 220 кВт – 11,5 метрів, а якщо потужність перевищує 500 кВт, то 12,5 м.

Такі роботи потребують завчасної підготовки території, її розчищення під будівлю, прокладення траншей під системи захисту та кабелі. Коштують вони досить дорого.

Набагато дешевшими є щоглові підстанції, які монтуються на одному чи двох стовпах, що заглиблюються в землю на глибину 2 метри. Сама станція повинна знаходитися на висоті 4 метри. Ділянка землі для її спорудження повинна мати нахил для відведення води чи мастила на випадок аварії. Процес відбувається швидше, ніж для трансформаторних підстанцій, та потребує меншої кількості дозвільних документів. Але це дозволяється лише для об’єктів потужністю до 250 кВт. Підстанції потужністю понад 250 кВт можуть розміщуватися лише в окремій споруді.

В обох випадках, щоб сторонні не мали доступу до обладнання, низьковольтні прилади зачиняються у шафі на замок. Якщо обладнання високовольтне, потрібно встановити огорожу висотою понад 1,6 метра.

Трансформаторна підстанція – як обрати?

Обираючи обладнання, потрібно мати на увазі, що прилад має відповідати наступним вимогам, потребам.

1. Потужність приладу. Її повинно бути достатньо для всіх об’єктів, що знаходяться в зоні обслуговування.
2. Кліматичні та технічні умови експлуатації. Підстанція для світла повинна бути пристосована до експлуатації в конкретних кліматичних умовах.
3. Номінальна напруга електроенергії, яку вона передає, має відповідати параметрам електроприладів.
4. Автоматизація приладу. Трансформаторна підстанція може бути повністю автоматичною з можливістю віддаленого керування, чи напівавтоматичною, які потребують систематичного керування та контролю людини.
5. Мати високий рівень захисту від потрапляння блискавки та інших негативних факторів.
6. Конструктивні особливості оснащення повинні відповідати умовам експлуатації.
7. Залежно від потреб обирати необхідно трансформаторний чи розподільчий пристрій.
8. Тип трансформатора. Вони можуть бути сухими та масляними. Масляні дешевші та більш розповсюджені, проте можуть бути пожежонебезпечними. Сухі коштують дорожче, але вони безпечніші. Їх встановлюють у приміщеннях, де може перебувати велика кількість людей.

Все це потрібно врахувати, замовляючи індивідуальний проєкт КТП. Вимоги для трансформаторних підстанцій сформульовані у Державних будівельних нормах та інших відповідних документах. Варто пам’ятати, що трансформаторні підстанції – це складне обладнання, яке в разі помилок при проєктуванні, виготовленні чи монтажі може стати небезпечним та привести до непоправного. Тому купувати його потрібно лише в перевіреного виробника, який має відповідні ліцензії, сертифікати, дозволи. Саме такою є компанія «АЙСЕН», що надає послуги з виготовлення розподільчих пристроїв різних типів під потреби, вимоги клієнта.

Нашими перевагами є наявність власного виробництва та можливість виготовити універсальну конструкцію чи оснащення за індивідуальним проектом, можливо з часом його за потреби доукомплектувати. У виробництві ми використовуємо високоякісні сертифіковані матеріали, супроводжуємо замовлення пакетом необхідних документів.